Моніторинг зрошуваних земель

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по районам Запорізької області на кінець поливного сезону 2020 року

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Якимівському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій території Якимівського МУВГ становить 50903 га (держсистема).

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи дренажу: горизонтального — на площі 11018 га (в т.ч. на зрошенні – 7572 га), вертикального — на площі 302 га.

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Якимівського району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.10.2020 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 165 га (0,3 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 2856 га (5,6 %);
  • більше 5 метрів – 47882 га (94,1 %).

Основним джерелом зрошення у Якимівському районі є води Каховського водосховища (Каховська і Приазовська зрошувальні системи). За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода вищевказаних систем належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Якимівському районі площа несолонцюватих земель становить 1668 га,  слабосолонцюватих – 40187 га, середньосолонцюватих – 7950 га, сильносолонцюватих – 805 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на кінець поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Якимівського району виглядає таким чином:

  • сприятливий – 1961 га (3,9 %);
  • задовільний – 40187 га (78,9 %);
  • несприятливий –  8755 га (17,2 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель по причині солонцюватості грунтів спостерігається в Якимівській селищній ОТГ, Кирилівській селищній ОТГ.

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Якимівського району має задовільний меліоративний стан, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Придніпровському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Придніпровського МУВГ становить 77770 га. В межах Василівського району загальна площа зрошуваних земель становить 26693 га, Веселівського – 27755 га, Михайлівського – 16062 га, Токмацького – 7260 га.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу: у Василівському районі на площі 11600 га (в т.ч. на зрошенні – 6196 га), у Веселівському районі на площі 5710 га (в т.ч. на зрошенні – 3603 га), у Михайлівському  районі на площі 17986 га (в т.ч. на зрошенні – 7643 га), у Токмацькому районі на площі 5309 га (в т.ч. на зрошенні – 4981 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Василівського, Веселівського, Михайлівського та Токмацького районів (карта)  становить більше 5 метрів. Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.10.2020 року розподілились наступним чином:

1) у Василівському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 135 га (0,5 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 10267 га (38,5 %);
  • більше 5 метрів – 16291 га (61,0 %).

2) у Веселівському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 149 га (0,5 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 4244 га (15,3 %);
  • більше 5 метрів – 23362 га (84,2 %).

3) у Михайлівському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 412 га (2,5 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 3977 га (24,8 %);
  • більше 5 метрів – 11673 га (72,7 %).

4) у Токмацькому районі :

  • від 2-х до 3-х метрів – 1607 га (22,1 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 2194 га (30,2 %);
  • більше 5 метрів – 3459 га (47,6 %).

Основним джерелом зрошення в підзвітних районах є води Каховського водосховища. Так, у Василівському районі зрошення проводилось в межах Василівської та Першотравневої зрошувальних систем, у Михайлівському, Веселівському та Токмацькому районах — Північно-Рогачикської ЗС.

За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода Північно-Рогачикської, Василівської, Першотравневої зрошувальних систем належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель в Василівському районі, площа несолонцюватих земель становить 20698 га,  слабосолонцюватих — 5995 га,  а за ступенем засоленості землі незасолені, локально  виділено 160 га слабозасолених та 11 га середньозасолених земель. У Веселівському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 6953 га, слабосолонцюваті – 20802 га. У Михайлівському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 5438  га, слабосолонцюваті –10624 га.
У Токмацькому районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 3445  га, слабосолонцюваті – 3771 га, середньосолонцюваті – 44 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на кінець поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Василівського, Веселівського, Михайлівського та Токмацького районів (карта) виглядає таким чином:

  • сприятливий – 36534 га (47,0 %);
  • задовільний – 41192 га (52,9 %);
  • незадовільний – 44 га (0,1 %).

В цілому, загальні гідрогеолого-меліоративні умови  зрошуваних земель вищевказаних районів сприяють веденню зрошуваного землеробства, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Мелітопольському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій території Мелітопольського МУВГ становить 23254 га, в тому числі 22360 га – на держсистемі.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу на площі 3802 га (в т.ч. на зрошенні – 2792 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Мелітопольського району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.10.2020 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 2 га (0,01 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 717 га (3,08 %);
  • більше 5 метрів – 22535 га (96,91 %).

Станом на 01.10.2020 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів грунтових вод менше 2-х метрів в межах Мелітопольського району склала      3 га. Підтоплені землі приурочені до знижених елементів рельєфу.

Основним джерелом зрошення у Мелітопольському районі є води Каховського водосховища (Приазовська зрошувальна система). За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода Приазовської зрошувальної системи належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Мелітопольському районі площа несолонцюватих земель становить 9360 га,  слабосолонцюватих — 13250 га, середньосолонцюватих – 644 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на кінець поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Мелітопольського району виглядає таким чином:

  • сприятливий – 9360 га (40,2 %);
  • задовільний – 13250 га (57,0 %);
  • несприятливий –  644 га (2,8 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель спостерігається в Полянівській сільській раді по причині солонцюватості грунтів (карта).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Мелітопольського району має сприятливий меліоративний стан, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Кам’янському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Кам’янського МУВГ становить 44432 га, в тому числі 40181 га – на держсистемі, 4251 га – на ділянках «малого» зрошення. В межах Великобілозерського району загальна площа зрошуваних земель становить 19765 га, в межах К-Дніпровського району – 24667 га, із них 4251 га складає «мале» зрошення.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи дренажу: горизонтального у Великобілозерському та Кам’янсько-Дніпровському районах на площі 797 га (в т.ч. на зрошенні – 767 га) та вертикального у Кам’янсько-Дніпровському районі на площі 4670 га
(в т.ч. на зрошенні – 1635 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Великобілозерського та К-Дніпровського (карта) районів становить більше 5 метрів. Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.10.2020 року розподілились наступним чином:

1) у Великобілозерському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 251 га (1,3 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 2715 га (13,7 %);
  • більше 5 метрів – 16799 га (85,0 %).

2) у Кам’янсько-Дніпровському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 65 га (0,3 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 3431 га (13,9 %);
  • більше 5 метрів – 21171 га (85,8 %).

Основним джерелом зрошення в Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах є води Каховського водосховища (Північно-Рогачикська та Іванівська зрошувальні системи), а для Лиманської зрошувальної системи – води Білозерського лиману.

За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода Північно-Рогачикської та Іванівської зрошувальних систем на території Великобілозерського та Кам’янсько-Дніпровського районів, належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень. Поливні води Лиманської зрошувальної системи відносяться до ІІІ класу, непридатні без попереднього поліпшення її складу за небезпекою осолонцювання та опалення рослин (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Кам’янсько-Дніпровському районі площа несолонцюватих земель становить 12204 га, слабосолонцюватих — 12001 га, середньосолонцюватих – 449 га, сильносолонцюватих – 13 га; за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені. У Великобілозерському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 10474 га, слабосолонцюваті – 8801 га, середньосолонцюваті – 490 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на кінець поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Великобілозерського (карта) та Кам’янсько-Дніпровського (карта)  районів виглядає таким чином:

  • сприятливий – 21315 га (48,0 %);
  • задовільний – 22154 га (49,9 %);
  • несприятливий –  963 га (2,1 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель спостерігається в Кам’янсько-Дніпровському районі (Лиманська ЗС) по причині солонцюватості ґрунтів. Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів має сприятливий меліоративний стан
(97,9 %), що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Вільнянському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Вільнянського МУВГ становить 43194 га, в тому числі 35408 га – на держсистемі, 7786 га – на ділянках «малого» зрошення. 

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу: Більмацький район – 80 га (захист від підтоплення с. Гусарка), Вільнянський район – 5093 га (із них
822 га для захисту 18 сільських населених пунктів), Запорізький район – 2651 га (із них 232 га для захисту 5 сільських населених пунктів), Оріхівський район – 2187 га (із них 267 га для захисту 4 сільських населених пунктів), Пологівський район – 264 га, Розівський район – 100 га (захист від підтоплення с. Новозлатопіль).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за слідуючими критеріями: глибина залягання рівнів грунтових вод; мінералізація грунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості грунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях, що обслуговуються Вільнянським МУВГ становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.10.2020 року розподілились наступним чином:

1) у Вільнянському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 2 га (0,01 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 46 га (0,19 %);
  • більше 5 метрів – 20496 га (99,8 %).

2) у Запорізькому районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 2 га (0,01 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 129 га (0,79 %);
  • більше 5 метрів – 16245 га (99,2 %).

3) в Оріхівському районі:

  • більше 5 метрів – 3190 га (100 %).

Основним джерелом зрошення у Вільнянському та Запорізькому районах є води Каховського та Дніпровського водосховищ.

За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода у вищевказаних  районах переважно належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, що обслуговуються Вільнянським МУВГ зрошувані землі незасолені. За ступенем солонцюватості  землі несолонцюваті та слабосолонцюваті а саме: 

  • Вільнянський район – 16909 га – несолонцюваті (82,3%), 3635 га – слабосолонцюваті (17,7%);
  • Запорізький район – 10300 га – несолонцюваті (62,9%), 6076 га – слабосолонцюваті (37,1%);
  • Оріхівський район – 1786 га – несолонцюваті (56,0%), 1404 га – слабосолонцюваті (44,0%).

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на кінець поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель (карта) виглядає таким чином:

  • Вільнянський район – 16909 га – сприятливий (82,3 %), 3635 га – задовільний (17,7 %);
  • Запорізький район – 10300 га – сприятливий (62,9 %), 6076 га – задовільний
    (37,1 %);
  • Оріхівський район – 1786 га – сприятливий (56,0 %), 1404 га – задовільний
    (44,0 %).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Вільнянського МУВГ сприятливий та задовільний, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по районам Запорізької області на початок поливного сезону 2020 року

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Веселівському міжрайонному управлінню водного господарства (Веселівський район)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Веселівському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Веселівського МУВГ становить 27755 га.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу у Веселівському районі на площі 5710 га (в т.ч. на зрошенні – 3603 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за слідуючими критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Веселівського  району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2020 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 253 га (0,9 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 4455 га (16,1 %);
  • більше 5 метрів – 23047 га (83,0 %).

Основним джерелом зрошення у Веселівському районі є води Каховського водосховища. За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода переважно належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель  у Веселівському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 6953  га, слабосолонцюваті – 20802 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Веселівського  району виглядає таким чином (карта):

  • сприятливий – 6953 га (25,0 %);
  • задовільний – 20802 га (75,0 %).

В цілому, загальні гідрогеолого-меліоративні умови  зрошуваних земель Веселівського  району сприяють веденню зрошуваного землеробства, що  дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Вільнянському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Вільнянського МУВГ становить 43194 га, в тому числі 35408 га – на держсистемі, 7786 га – на ділянках «малого» зрошення. 

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу: Більмацький район – 80 га (захист від підтоплення с. Гусарка), Вільнянський район – 3552 га (із них 822 га для захисту 18 сільських населених пунктів), Запорізький район – 2289 га (із них 232 га для захисту 5 сільських населених пунктів), Оріхівський район – 1833 га (із них 267 га для захисту 4 сільських населених пунктів), Пологівський район – 264 га, Розівський район – 100 га (захист від підтоплення с. Новозлатопіль).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за слідуючими критеріями: глибина залягання рівнів грунтових вод; мінералізація грунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості грунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях, що обслуговуються Вільнянським МУВГ становить більше 5 метрів (карта1, карта2). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2020 року розподілились наступним чином:

1) у Вільнянському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 13 га (0,1 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 57 га (0,3 %);
  • більше 5 метрів – 19951 га (99,6 %).

2) у Запорізькому районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 15 га (0,1 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 56 га (0,5 %);
  • більше 5 метрів – 12210 га (99,4 %).

3) в Оріхівському районі:

  • більше 5 метрів – 3106 га (100 %).

Основним джерелом зрошення у Вільнянському та Запорізькому районах є води Каховського та Дніпровського водосховищ.

За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода у вищевказаних  районах переважно належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, що обслуговуються Вільнянським МУВГ зрошувані землі незасолені. За ступенем солонцюватості  землі несолонцюваті та слабосолонцюваті а саме: 

Вільнянський район – 16909 га – несолонцюваті (82,3%), 3635 га – слабосолонцюваті (17,7%);

  • Запорізький район – 7584 га – несолонцюваті (61,8%), 4697 га – слабосолонцюваті (38,2%);
  • Оріхівський район – 1702 га – несолонцюваті (54,8%), 1404 га – слабосолонцюваті (45,2%).

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель (карта1, карта2, карта3) виглядає таким чином:

  • Вільнянський район – 16909 га – сприятливий (82,3 %), 3635 га – задовільний (17,7 %);
  • Запорізький район – 7584 га – сприятливий (61,7 %), 4697 га – задовільний (38,2 %);
  • Оріхівський район – 1702 га – сприятливий (54,8 %), 1404 га – задовільний (45,2 %).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Вільнянського МУВГ сприятливий та задовільний, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Кам’янському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Кам’янського МУВГ становить 44432 га, в тому числі 40181 га – на держсистемі, 4251 га – на ділянках «малого» зрошення. В межах Великобілозерського району загальна площа зрошуваних земель становить 19765 га, в межах К-Дніпровського району – 24667 га, із них 4251 га складає «мале» зрошення.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи дренажу: горизонтального у Великобілозерському районі на площі 797 га (в т.ч. на зрошенні – 767 га) та вертикального у Кам’янсько-Дніпровському районі на площі 4670 га (в т.ч. на зрошенні – 1635 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Великобілозерського (карта1)-Дніпровського (карта2) районів становить більше 5 метрів. Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2020 року розподілились наступним чином:

1) у Великобілозерському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 88 га (0,5 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 1583 га (8,0 %);
  • більше 5 метрів – 18094 га (91,5 %).

2) у Кам’янсько-Дніпровському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 302 га (1,2 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 3353 га (13,6 %);
  • більше 5 метрів – 21012 га (85,2 %).

Основним джерелом зрошення в Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах є води Каховського водосховища (Північно-Рогачикська та Іванівська зрошувальні системи), а для Лиманської зрошувальної системи – води Білозерського лиману.

За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода Північно-Рогачикської та Іванівської зрошувальних систем на території Великобілозерського та Кам’янсько-Дніпровського районів, належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень. Поливні води Лиманської зрошувальної системи відносяться до ІІІ класу, непридатні без попереднього поліпшення її складу за небезпекою осолонцювання та опалення рослин (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Кам’янсько-Дніпровському районі площа несолонцюватих земель становить      12204 га, слабосолонцюватих — 12001 га, середньосолонцюватих – 449 га, сильносолонцюватих – 13 га; за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені. У Великобілозерському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 10474 га, слабосолонцюваті – 8801 га, середньосолонцюваті – 490 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Великобілозерського (карта3) та Кам’янсько-Дніпровського (карта4)  районів виглядає таким чином:

  • сприятливий – 22507 га (50,7 %);
  • задовільний – 20962 га (47,2 %);
  • несприятливий –  963 га (2,1 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель спостерігається в Кам’янсько-Дніпровському районі (Лиманська ЗС) по причині солонцюватості ґрунтів.

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів має сприятливий меліоративний стан (97,9 %), що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Мелітопольському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій території Мелітопольського МУВГ становить 23254 га, в тому числі 22360 га – на держсистемі.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу на площі 3802 га (в т.ч. на зрошенні – 2792 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Мелітопольського району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2020 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 4 га (0,02 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 1089 га (4,68 %);
  • більше 5 метрів – 22161 га (95,3 %).

Станом на 01.04.2020 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів грунтових вод менше 2-х метрів в межах Мелітопольського району склала      6 га. Підтоплені землі (рівень грунтових вод знаходиться на глибині менше 2-х метрів) приурочені до знижених елементів рельєфу: заплави річок Тащенак та Молочна (незрошувані землі Мелітопольського району).

Основним джерелом зрошення у Мелітопольському районі є води Каховського водосховища (Приазовська зрошувальна система). За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода Приазовської зрошувальної системи належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Мелітопольському районі площа несолонцюватих земель становить 15410 га,  слабосолонцюватих — 7695 га, середньосолонцюватих – 149 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Мелітопольського району виглядає таким чином:

  • сприятливий – 15410 га (66,3 %);
  • задовільний – 7695 га (33,1 %);
  • несприятливий –  149 га (0,6 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель спостерігається в Полянівській сільській раді по причині солонцюватості грунтів (карта).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Мелітопольського району має сприятливий меліоративний стан, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Придніпровському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Придніпровського МУВГ становить 50015 га. В межах Василівського району загальна площа зрошуваних земель становить 26693 га, в межах Михайлівського району – 16062 га, в межах Токмацького району – 7260 га.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу: у Василівському районі на площі 11600 га (в т.ч. на зрошенні – 6196 га), у Михайлівському  районі на площі 17986 га (в т.ч. на зрошенні – 7643 га), у Токмацькому районі на площі 5309 га (в т.ч. на зрошенні – 4981 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Василівського (карта), Михайлівського (карта) та Токмацького (карта) районів становить більше 5 метрів. Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2020 року розподілились наступним чином:

1) у Василівському районі:

  • до 2-х метрів – 2 га (0,01 %);
  • від 2-х до 3-х метрів – 128 га (0,48 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 10079 га (37,76 %);
  • більше 5 метрів – 16484 га (61,75 %).

2) у Михайлівському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 287 га (1,8 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 4596 га (28,6 %);
  • більше 5 метрів – 11179 га (69,6 %).

3) у Токмацькому районі :

  • від 2-х до 3-х метрів – 1926 га (26,5 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 2170 га (29,9 %);
  • більше 5 метрів – 3164 га (43,6 %).

Станом на 01.04.2020 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів ґрунтових вод менше 2-х метрів спостерігалась в межах Василівського району на площі 14 га. Дані землі приурочені до знижених елементів рельєфу подів та балок.

Основним джерелом зрошення в Василівському (Василівська та Першотравнева зрошувальні системи), Михайлівському (Північно-Рогачикська зрошувальна система), Токмацькому (Північно-Рогачикська зрошувальна система) районах є води Каховського водосховища.

За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода Північно-Рогачикської, Василівської, Першотравневої зрошувальних систем належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель в Василівському районі, площа несолонцюватих земель становить 21384 га,  слабосолонцюватих — 5309 га,  а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені. У Михайлівському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 5438  га, слабосолонцюваті – 10624 га. У Токмацькому районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 3445  га, слабосолонцюваті – 3771 га, середньосолонцюваті – 44 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Василівського (карта), Михайлівського (карта) та Токмацького (карта) районів виглядає таким чином:

  • сприятливий – 30265 га (60,5 %);
  • задовільний – 19706 га (39,4 %);
  • незадовільний – 44 га (0,1 %).

В цілому, загальні гідрогеолого-меліоративні умови  зрошуваних земель Василівського, Михайлівського та Токмацького районів сприяють веденню зрошуваного землеробства, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Якимівському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій території Якимівського МУВГ становить 50903 га (держсистема).

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи дренажу: горизонтального — на площі 11018 га (в т.ч. на зрошенні – 7572 га), вертикального — на площі 302 га.

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Якимівського району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2020 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 46 га (0,1 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 2940 га (5,8 %);
  • більше 5 метрів – 47917 га (94,1 %).

Станом на 01.04.2020 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів грунтових вод менше 2-х метрів в межах Якимівського району склала 145 га. Підтоплені землі (рівень грунтових вод знаходиться на глибині менше 2-х метрів) приурочені до знижених елементів рельєфу: заплави річок Тащенак, Малий Утлюк, Великий Утлюк, Атманай (незрошувані землі Якимівського району).

Основним джерелом зрошення у Якимівському районі є води Каховського водосховища (Каховська і Приазовська зрошувальні системи). За проведеною оцінкою якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» поливна вода вищевказаних систем належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень (таблиця).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Якимівському районі площа несолонцюватих земель становить 1668 га,  слабосолонцюватих – 40187 га, середньосолонцюватих – 7950 га, сильносолонцюватих – 805 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2020 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Якимівського району виглядає таким чином:

  • сприятливий – 1961 га (3,9 %);
  • задовільний – 40187 га (78,9 %);
  • несприятливий –  8755 га (17,2 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель по причині солонцюватості грунтів спостерігається в Якимівській об’єднаній територіальній громаді, Кирилівській селищній раді, Новоданилівській, Давидівській, Розівській та Атманайській сільських радах (карта).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Якимівського району має задовільний меліоративний стан, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по районам Запорізької області на початок поливного сезону 2019 року

Веселівське МУВГ (Веселівський район)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Веселівському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Веселівського МУВГ становить 27755 га.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу у Веселівському районі на площі 5710 га (в т.ч. на зрошенні – 3603 га)

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за слідуючими критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Веселівського  району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2019 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 896 га (3,2 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 3851 га (13,9 %);
  • більше 5 метрів – 23008 га (82,9 %).

Основним джерелом зрошення в Веселівському районі є води Каховського водосховища. Поливні води Північно-Рогачикської зрошувальної системи на території Веселівського району, за критеріями оцінки якості зрошувальних вод, в основному, відносяться до І класу (придатна для зрошення без обмежень.

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель  у Веселівському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 6953  га, слабосолонцюваті – 20802 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2019 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Веселівського  району виглядає таким чином (карта):

  • сприятливий – 6953 га (25,05 %);
  • задовільний – 20802 га (74,95 %).

В цілому, загальні гідрогеолого-меліоративні умови  зрошуваних земель Веселівського  району сприяють веденню зрошуваного землеробства, що  дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Вільнянське МУВГ (Вільнянський, Запорізький, Оріхівський райони)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Вільнянському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Вільнянського МУВГ становить 43194 га, в тому числі 35408 га – на держсистемі, 7786 га – на ділянках «малого» зрошення. 

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу: Більмацький район – 80 га (захист від підтоплення с. Гусарка), Вільнянський район – 3552 га (із них 822 га для захисту 18 сільських населених пунктів), Запорізький район – 2289 га (із них 232 га для захисту 5 сільських населених пунктів), Оріхівський район – 1833 га (із них 267 га для захисту 4 сільських населених пунктів), Пологівський район – 264 га, Розівський район – 100 га (захист від підтоплення с. Новозлатопіль).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за слідуючими критеріями: глибина залягання рівнів грунтових вод; мінералізація грунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості грунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях, що обслуговуються Вільнянським  становить більше 5 метрів (карта 1, карта 2).

Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2019 року розподілились наступним чином:

1) у Вільнянському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 16 га (0,08 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 69 га (0,3 %);
  • більше 5 метрів – 19936 га (99,6 %).

2) у Запорізькому районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 15 га (0,1 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 59 га (0,5 %);
  • більше 5 метрів – 12207 га (99,4 %).

3) в Оріхівському районі:

  • більше 5 метрів – 310690 га (100 %).

Станом на 01.04.2019 року загальна площа зрошуваних земель з глибиною залягання рівнів грунтових вод менше 2-х метрів відсутня.

Основним джерелом зрошення у Вільнянському та Запорізькому районах є води Каховського та Дніпровського водосховищ. Поливні води Дніпровського та Каховського водосховищ придатні для зрошення без обмежень.

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, що обслуговуються Вільнянським МУВГ зрошувані землі незасолені. За ступенем солонцюватості  землі несолонцюваті та слабосолонцюваті а саме: 

  • Вільнянський район – 16651 га – несолонцюваті (83,2%), 3370 га – слабосолонцюваті (16,8%);
  • Запорізький район – 7584 га – несолонцюваті (61,8%), 4697 га – слабосолонцюваті (38,2%);
  • Оріхівський район – 1702 га – несолонцюваті (54,8%), 1404 га – слабосолонцюваті (45,2%).

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2019 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель (карта 1, карта 2) виглядає таким чином:

  • Вільнянський район – 16651 га – сприятливий (61,8%), 3370 га – задовільний (16,8 %);
  • Запорізький район – 7584 га – сприятливий (61,7%), 4697 га – задовільний (38,2%);
  • Оріхівський район – 1702 га – сприятливий (54,8 %), 1404 га – задовільний (45,2%).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Вільнянського МУВГ сприятливий та задовільний, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Кам’янське МУВГ (В.-Білозерський, К.-Дніпровський райони)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Кам’янському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Кам’янського МУВГ становить 44432 га, в тому числі 40181 га – на держсистемі, 4251 га – на ділянках «малого» зрошення. В межах Великобілозерського району загальна площа зрошуваних земель становить 19765 га, в межах К-Дніпровського району – 24667 га, із них 4251 га складає «мале» зрошення.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи дренажу: горизонтального у Великобілозерському районі на площі 797 га (в т.ч. на зрошенні – 767 га) та вертикального у Кам’янсько-Дніпровському районі на площі 4670 га (в т.ч. на зрошенні – 1635 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Великобілозерського та К-Дніпровського районів становить більше 5 метрів (карта 1, карта 2, карта 3). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2019 року розподілились наступним чином:

1) у Великобілозерському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 750 га (3,8 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 3690 га (18,7 %);
  • більше 5 метрів – 15325 га (77,5 %).

2) у К-Дніпровському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 303 га (1,3 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 1665 га (6,7 %);
  • більше 5 метрів – 22699 га (92 %).

Станом на 01.04.2019 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів ґрунтових вод менше 2-х метрів в межах Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів склала 280 га.

Підтоплені землі (РГВ знаходиться на глибині менше 2-х метрів) приурочені до знижених елементів рельєфу: заплава р. В. Білозерка (незрошувані землі Великобілозерського району); подових знижень (незрошувані землі Кам’янсько-Дніпровського району).

Основним джерелом зрошення в Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах є води Каховського водосховища, а для Лиманської зрошувальної системи – води Білозерського лиману.

Поливна вода Північно-Рогачикської зрошувальної системи на території Великобілозерського та Кам’янсько-Дніпровському районах, належить до І класу — придатна для зрошення без обмежень.

Іригаційні води Іванівської зрошувальної системи також придатні для зрошення без обмежень.

Поливні води Лиманської зрошувальної системи відносяться до ІІІ класу, непридатні без попереднього поліпшення її складу за небезпекою іригаційного засолення, підлуження грунту і токсичного впливу на рослини за поливів дощуванням.

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Кам’янсько-Дніпровському районі площа несолонцюватих земель становить      18415 га, слабосолонцюватих — 6234 га, середньосолонцюватих – 18 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені. У Великобілозерському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу       15018  га, слабосолонцюваті – 4747 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2019 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Великобілозерського та Кам’янсько-Дніпровського районів виглядає таким чином:

  • сприятливий – 33433 га (75,25 %);
  • задовільний – 10981 га (24,71 %);
  • несприятливий –  18 га (0,04 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель спостерігається в Кам’янсько-Дніпровському районі (Лиманська ЗС) по причині солонцюватості ґрунтів (карта 1, карта 2, карта 3).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів має сприятливий меліоративний стан (99,96%), що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Мелітопольське МУВГ (Мелітопольський район)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Мелітопольському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій території Мелітопольського МУВГ становить 23254 га, в тому числі 22360 га – на держсистемі.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу на площі 3802 га (в т.ч. на зрошенні – 2792 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Мелітопольського району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2019 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 16 га (0,07 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 1234 га (5,3 %);
  • більше 5 метрів – 15325 га (94,63 %).

Станом на 01.04.2019 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів грунтових вод менше 2-х метрів в межах Мелітопольського району склала      6 га. Підтоплені землі (рівень грунтових вод знаходиться на глибині менше 2-х метрів) приурочені до знижених елементів рельєфу: заплави річок Тащенак та Молочна (незрошувані землі Мелітопольського району).

Основним джерелом зрошення в Мелітопольському районі є води Каховського водосховища. За результатами проведеної оцінки якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» встановлено, що поливна вода Приазовської зрошувальної системи, в межах Мелітопольського району, відносить до І класу (придатна для зрошення без обмежень).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Мелітопольському районі площа несолонцюватих земель становить 15410 га,  слабосолонцюватих — 7695 га, середньосолонцюватих – 149 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2019 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Мелітопольського району виглядає таким чином:

  • сприятливий – 15410 га (66,3 %);
  • задовільний – 7695 га (33,1 %);
  • несприятливий –  149 га (0,6 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель спостерігається в Полянівській сільській раді по причині солонцюватості грунтів (карта).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Мелітопольського району має сприятливий меліоративний стан, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Придніпровське МУВГ (Василівський, Михайлівський, Токмацький райони)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Придніпровському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій територій Придніпровського МУВГ становить 50015 га. В межах Василівського району загальна площа зрошуваних земель становить 26693 га, в межах Михайлівського району – 16062 га, в межах Токмацького району – 7260 га.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу: у Василівському районі на площі 11600 га (в т.ч. на зрошенні – 6196 га), у Михайлівському  районі на площі 17986 га (в т.ч. на зрошенні – 7643 га), у Токмацькому районі на площі 5309 га (в т.ч. на зрошенні – 4981 га).

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня ґрунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Василівського (карта), Михайлівського (карта) та Токмацького (карта)  районів становить більше 5 метрів. Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2019 року розподілились наступним чином:

1) у Василівському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 96 га (0,36 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 11422 га (42,8 %);
  • більше 5 метрів – 15173 га (56,84 %).

2) у Михайлівському районі:

  • від 2-х до 3-х метрів – 345 га (2,15 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 5292 га (32,95 %);
  • більше 5 метрів – 10425 га (64,9 %).

3) у Токмацькому районі :

  • від 2-х до 3-х метрів – 1943 га (26,8 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 2150 га (29,6 %);
  • більше 5 метрів – 3167 га (43,6 %).

Станом на 01.04.2019 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів ґрунтових вод менше 2-х метрів в межах Василівського та Токмацького районів склала 51 га. Землі, де рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині менше 2-х метрів від поверхні землі, приурочені до знижених елементів рельєфу (землі Василівського району) та розташовані в заплаві р.Чунгул (землі Токмацького району).

Основним джерелом зрошення в Василівському, Михайлівському та Токмацькому районах є води Каховського водосховища.

Зрошення земель у Василівському районі здійснюється на Північно-Рогачикській, Василівській та Першотравневій зрошувальних системах.

На підзвітній території Придніпровського МУВГ поливна вода в межах Василівської,  Першотравневої та Північно-Рогачикської зрошувальних систем відноситься до І класу (придатна для зрошення без обмежень.

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель в Василівському районі, площа несолонцюватих земель становить 21384 га,  слабосолонцюватих — 5309 га,  а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені. У Михайлівському районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 5438  га, слабосолонцюваті – 10624 га. У Токмацькому районі засолених земель не виявлено, несолонцюваті землі займають площу 5531  га, слабосолонцюваті – 1729 га.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2019 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Василівського (карта), Михайлівського (карта)  та Токмацького (карта)   районів виглядає таким чином:

  • сприятливий – 32351 га (64,27 %);
  • задовільний – 17664 га (35,73 %).

В цілому, загальні гідрогеолого-меліоративні умови  зрошуваних земель Василівського, Михайлівського та Токмацького районів сприяють веденню зрошуваного землеробства, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.

Якимівське МУВГ (Якимівський район)

Інформація про гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Якимівському міжрайонному управлінню водного господарства

Загальна площа зрошуваних земель на підпорядкованій території Якимівського МУВГ становить 50903 га, в тому числі 50903 га – на держсистемі.

З метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів побудовані системи дренажу: горизонтального — на площі 11018 га (в т.ч. на зрошенні – 7572 га), вертикального — на площі 302 га.

Меліоративний стан зрошуваних земель визначається за наступними критеріями: глибина залягання рівнів ґрунтових вод; мінералізація ґрунтових вод з глибиною залягання до 2-х метрів від поверхні землі; якість зрошувальних вод; ступінь засолення і солонцюватості ґрунтів.

Переважаюча глибина залягання рівня грунтових вод (далі РГВ) на зрошуваних землях Якимівського району становить більше 5 метрів (карта). Площі зрошуваних земель за глибиною РГВ станом на 01.04.2019 року розподілились наступним чином:

  • від 2-х до 3-х метрів – 46 га (0,09 %);
  • від 3-х до 5-ти метрів – 3778 га (7,42 %);
  • більше 5 метрів – 47079 га (92,49 %).

Станом на 01.04.2019 року загальна площа земель з глибиною залягання рівнів грунтових вод менше 2-х метрів в межах Якимівського району склала 166 га. Підтоплені землі (рівень грунтових вод знаходиться на глибині менше 2-х метрів) приурочені до знижених елементів рельєфу: заплави річок Тащенак, Малий Утлюк, Великий Утлюк, Атманай (незрошувані землі Якимівського району).

Основним джерелом зрошення в Якимівському районі є води Каховського водосховища. За результатами проведеної оцінки якості зрошувальної води згідно ДСТУ 2730:2015 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» встановлено, що поливна вода Каховської та Приазовської зрошувальних систем відносить до І класу (придатна для зрошення без обмежень).

За даними сольової зйомки, проведеної на території зрошуваних земель, в Якимівському районі площа несолонцюватих земель становить 1668 га,  слабосолонцюватих — 40187 га, середньосолонцюватих – 7950 га, сильносолонцюватих – 805 га, а за ступенем засоленості всі землі характеризуються як незасолені.

Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка виконана згідно ВНД 33-5.5-13-02 «Інструкція з обліку та оцінки меліорованих земель і меліоративних систем». За результатами проведених спостережень, на початок поливного періоду 2019 року оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель Якимівського району виглядає таким чином:

  • сприятливий – 1961 га (3,85 %);
  • задовільний – 40187 га (78,95 %);
  • несприятливий –  8755 га (17,2 %).

Несприятливий меліоративний стан зрошуваних земель по причині солонцюватості грунтів спостерігається в Якимівській об’єднаній територіальній громаді, Кирилівській селищній раді, Новоданилівській, Давидівській, Розівській та Атманайській сільських радах (карта).

Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель Якимівського району має задовільний меліоративний стан, що дає змогу отримувати сталі врожаї сільськогосподарських культур.