Екскурсія по ДніпроГЕСу, присвячена до 68-річчю з Дня Перемоги у Великій Вітчизняній Війні
8 травня 2013 року для колективу Запорізького облводресурсів була проведена екскурсія по ДніпроГЕСу, присвячена до 68-річчю з Дня Перемоги у Великій Вітчизняній Війні.
Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна по праву можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. Вже майже 80 років вона працює на користь людям.
Перша постанова про підготовку до будівництва Дніпровської ГЕС була підписана 10 серпня 1921 р. У 1921—1925 рр. були проведені пошукові роботи і розроблений проект будівництва Дніпровської ГЕС.
Авторство технічного проекту греблі та шлюзу належить професору І.Г. Александрову, а архітектурне рішення всього ансамблю електростанції В.О. Весніну. Будівництвом керував О.В. Вінтер.
Стартом цих робіт стало 15 березня 1927 року — саме тоді було закладено перший будмайданчик Дніпробуду на одній із скель біля Кічкасу. Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією. Трудящі СРСР перераховували до фонду будівництва частину заробітку. Уже 1 квітня 1927 року у фонді Дніпрогесу був 1 млн руб. Однак лише імпортне обладнання для ГЕС коштувало 30 млн. Тому більшовики вдалися до масових поборів із селян: відбирали худобу, зерно та іншу сільгосппродукцію. Всього на Дніпробуді працювало понад 20 тис. чоловік 80 національностей.
1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектростанція дала перший струм. Офіційне ж відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня 1932 року. 1 травня 1933 р. через трикамерний шлюз пройшов перший пасажирський пароплав “Соф’я Перовська”. Так відкрилося наскрізне судноплавство Дніпром.
Проте лише 16 квітня 1939 року з пуском дев’ятого гідроагрегату був повністю завершений монтаж устаткування, і станція вийшла на проектну потужність — 560 тис. кіловатів.
Гребля та електростанція суттєво постраждали під час війни: з 18 серпня до 4 жовтня 1941 року і з 14 жовтня до 28 грудня 1943 року саме тут проходила лінія фронту. Тікаючи наприкінці 1943 року, фашисти висадили в повітря машинний зал, пульт управління, все електрогосподарство та аванкамерний міст, але тотально зруйнувати греблю їм не вдалося. Радянські сапери-розвідники ціною неймовірних зусиль, у крижаній воді відшукали й знешкодили кабель, що вів до головного заряду, закладеного гітлерівцями.
23 лютого 1944 року Державний комітет оборони прийняв рішення про відбудову Дніпровської ГЕС. У березні прибули перші будівельники. З березня 1947 року перший гідроагрегат дав промисловий струм. 26 червня 1950-го було введено в дію останній 9-й агрегат відновленого Дніпрогесу.
У 1969 році почалось будівництво Дніпрогес 2 та нового однокамерного шлюзу, яке очолив М.О. Дубовець. У 1974—1975 рр. були змонтовані і пущені шість гідроагрегатів, два останніх — у квітні 1980 року. Був введений у дію другий Дніпровський судноплавний шлюз. Вперше у практиці вітчизняного гідробудівництва здійснено розширення станції. При цьому потужність збільшилася більш як у два рази, пропускна спроможність судноплавних шлюзів — у 3 рази, автодорожнього переходу — у 6 разів.
З 1996 р. з огляду на особливу роль Дніпровської ГЕС в енергосистемі України, почата її великомасштабна реконструкція, яка проходить в два етапи до 2012 року. Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн. кВт*год. За всю історію свого існування виробила більше 230 млрд. кВт*год електроенергії.
