Всесвітній день водно-болотних угідь
2 лютого — Всесвітній день водно-болотних угідь
У 2014 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя та сільське господарство: партнери для розвитку».
Водно-болотні угіддя використовуються для сільського господарства протягом тисячоліть. Насамперед це заплави річок, де ґрунти родючі і достатньо вологи, озера та ставки, які використовуються для аквакультур та зрошення, рисові чеки, прибережні та заболочені території з багатою рослинністю, які використовуються як пасовища, меліоровані торфовища тощо.
Водно-болотні угіддя стали основою для розвитку багатьох важливих культур по всьому світу. Разом з тим негативним наслідком є те, що осушення і меліорація заболочених земель для сільського господарства стає все більш поширеним явищем.
Сільське господарство часто є головною рушійною силою економічного зростання в країнах, що розвиваються, і забезпечує необхідну економічну підтримку для бідних сільських домогосподарств. Приблизно 2,5 млрд. сільських жителів безпосередньо залежать від сільського господарства, лісового господарство, рибальства та полювання пов’язаних з водно-болотними угіддями. Тобто водно-болотні угіддя забезпечують продуктами харчування, паливом та сировиною значну частину людства.
Зважаючи на ці факти, Рамсарською конвенцією запропоновано тему Всесвітнього дня водно-болотних угідь у 2014 році «Водно-болотні угіддя та сільське господарство». Ця тема підкреслює важливість водно-болотних угідь для підтримки сільського господарства та забезпечення сталого економічного розвитку в районах розташування водно-болотних угідь.
Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування — Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Цього року Конвенція відзначає свою 43 річницю.
29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою України відповідного Закону Україна поновила своє членство і входить в число 168 країн — Договірних Сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних Сторін, яка проводить свої наради один раз на три-чотири роки. Остання — 11-а нарада Конференції Договірних Сторін відбулася в Румунії у липні 2012 року.
Згідно із статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм — природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна — Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
На цей час зазначений Перелік включає 2 170 водно-болотних угідь загальною площею 207,045 млн. га. Серед них і наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані у межах територій природно-заповідного фонду України.
Крім того, у 2011 та 2012 році були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №147-р та від 21.09.2011 №895-р, від 24.10.2012 №818-р про погодження надання 19 водно-болотним угіддям України статусу водно-болотних угідь міжнародного значення. Відповідні матеріали надіслано до Секретаріату конвенції для включення зазначених угідь до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.
Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваємося, що Ви приєднаєтеся до нас і зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для природи та сільського господарства водно-болотних угідь!

