Доповідь начальника Запорізького обласного управління водних ресурсів на нараді яка відбулась 4 серпня в Запорізькій обласній державній адміністрації за участі міністра аграрної політики та продовольства України Швайки І.О.
Зважаючи на посушливі кліматичні умови Запорізької області свого часу був побудований потужний меліоративний комплекс, який дозволяв проводити зрошення більше ніж 300 тисяч гектарів сільгоспугідь. На даний час в області обліковується біля 240 тис. га зрошуваних земель, з них щорічно використовується 45-50 тис. га, що складає відповідно біля 20 відсотків від усіх зрошуваних площ і є другим показником в державі після Херсонської області.
Головна перевага зрошення – це можливість проведення поливів у конкретний час, можливість проведення вологозарядкових поливів восени, та інші переваги. Це яскраво видно на прикладі цього року.
Ось наприклад за квітень-червень випало по 2-3 середньомісячних норми опадів, практично у всіх районах області. Темпи і об’єми поливів відставали від минулого року у 3-4 рази. Але станом на 1 серпня об’єми досягли минулого року, а темпи збільшились у 2 рази.
По внутрішньогосподарській мережі поки що це все робиться за рахунок водокористувачів, але без допомоги держави не обійтись.
Ми в області знаємо як це зробити і в якій послідовності. На доручення облдержадміністрації розроблена триетапна програма розвитку зрошуваного землеробства Запорізької області. На першому етапі при незначних питомих витратах (а саме 3,1 тис грн. на гектар) можна ввести в дію 31,6 тис. зрошуваних земель. Щоб довести площу поливних земель до проектних 240 тис. га. Необхідно на 158 тис. га вкласти вже по 17,8 тис грн.. на кожний гектар. Дана програма не просто декларація, вона прорахована на конкретні площі за даними інвентаризації, а по першому етапу на 50 % площ вже є техніко-економічні розрахунки.
Щоб подібні програми ефективно запрацювали у державі, на нашу думку, необхідно створити низку передумов, а саме:
по-перше надати зрошуваним землям спеціальний статус, який би спонукав землекористувачів використовувати їх як зрошувані, дозволив би відродити єдині технологічні масиви, та як наслідок, сприяти залученню інвестицій на їх відновлення;
і по-друге фінансова складова може реалізовуватися по-різному, але обов’язково під контролем держави. Це може бути державне замовлення на продукцію під державні інвестиції; залучення кредитів під прийнятні відсотки; часткова компенсація коштів за придбані поливні машини і т.п.
Це заходи на перспективу і на відновлення значної кількості зрошуваних земель.
Що стосується поточного моменту, то в області проводиться відповідна робота щодо забезпечення стабільної роботи меліоративного комплексу та виконання заходів щодо його відновлення.
Незважаючи на тотальні неплатежі через органи державного казначейства, поки що вдається забезпечити безперебійну роботу насосних станцій, гідротехнічних споруд та виконувати всі заявки водокористувачів і сподіваймось на результати не гірші ніж у минулі роки.
В свою чергу і водокористувачі, незважаючи на скрутне фінансове становище, відновили за останні 10 років зрошувані системи на площі 17,4 тис. га, придбано 195 одиниць дощувальної техніки.
У минулому році темпи відновлення зрошуваних систем у Запорізькій області були найбільші у державі – було відновлено біля 4,0 тис га площ та придбано 48 дощувальних машин на 17,5 млн.грн.
Вже за перше півріччя поточного року сільгосптоваровиробникам придбано 12 дощувальних машин майже на 12 млн. грн. і відновлено 1,6 тис.га зрошуваних площ. До кінця року планується придбання ще 30 машин, що дозволить відновити 4,8 тис. га зрошуваних земель.
Кілька слів щодо забезпечення функціонування державних меліоративних фондів (це головні та перекачувальні насосні станції магістральні канали та трубопроводи, інші гідротехнічні споруди).
З цього приводу можна зазначити, що буз фінансової складової спеціального фонду( а це кошти товаровиробників) його утримання було б неможливе. Причому, як ви бачите зі слайду, спостерігається стала тенденція наближення об’ємів цих фінансів до коштів загального фонду, які виділяє держава, тобто навантаження на сільгосптоваровиробників підвищується. І це при тому, що вартість подачі 1 м? води у Запорізькій області найнижча у державі після Херсонської області (у середньому складає 60-70 коп. за 1 м?)
Відносно невелика вартість 1 м? води є можливою завдяки діючим програмам з енергозбереження. Коли, наприклад, за рахунок застосування багатотарифних лічильників електроенергії, економиться така ж сума коштів на електроенергію, яка виділяється з держаного бюджету, а саме 12-13 млн.грн. в рік.
Також застосовуємо інші традиційні засоби енергозбереження, та ремонту і відновлення обладнання власними силами.
Наостанок хочу торкнутись нагальних проблем, які потребують вирішення та пропозицій щодо забезпечення сталої роботи меліоративного комплексу.
По-перше, питання пов’язані з фінансуванням витрат з електроенергії. Двадцятого липня вичерпано весь річний ліміт загального фонду в об’ємі 11,5 млн. грн. і подальша робота систем можлива або за рахунок збільшення фінансування з бюджету, або за рахунок підвищення тарифу на воду. До кінця року необхідно ще 4,5-5 млн. грн. на цю статтю витрат.
Також, зважаючи на постійне зростання фінансового навантаження на водокористувачів по підтриманню роботи зрошуваних систем, вважаємо за необхідне вернутись до системи повної або часткової компенсації їм вартості витраченої електроенергії на полив, як це робилось у попередні роки, за виключенням останніх трьох. В нашій області ця сума складає (при умові 50% компенсації) до 20 млн.грн. в рік.
По-друге необхідна допомога на рівні держави у питанні збереження меліоративних фондів від руйнування та незаконного демонтажу. На жаль, за останні роки, незважаючи на існуючи карні справи, ні один правопорушник не поніс будь якого покарання. Це питання досить складне через строкатість балансової належності, оперативності реагування і тому подібне. Це відноситься і до нас і до місцевих органів влади, а також до правоохоронців. Без ефективного вирішення цього питання не має мови про подальше відновлення площ зрошення.
І останнє, важливе для всіх питання, це поновлення проведення платежів через органи державного казначейства. В першу чергу це стосується коштів спеціального фонду, тобто власних надходжень, і за які забезпечується 99% експлуатаційних витрат. Меліоратори не панікують, але системи на межі зупинки, в першу чергу через неможливість усунення аварій – немає паливно-мастильних матеріалів та запчастин. Якби не пряма допомога водокористувачів, зупинка систем вже відбулась.
